Історія школи

Шкільна освіта

22 квітня 1848 року було оголошено міністерський рескрипт "Про скасування панщини й інших кріпосних повинностей" губернатором Галичини Францем Штадіоном, у якому повідомлялося, що з 15 травня 1848 року в королівстві Галіції і Лодомерії всі панщинні й інші кріпосні повинності скасовуються. На той час в Сокільниках налічувалося 317 селянських садиб, де мешкало понад 1860 мешканців.
У 1849 році було відкрито двокласну школу. У 1890 році вчителем працював Кароль Пупа, а у школі навчалося 66 дітей при загальній кількості 245 дітей шкільного віку в селі. Не всі діти мали можливість навчатися, давав про себе "знати" поділ за соціальними, релігійними та національними ознаками. У 1894 році було збудовано цегляне приміщення нової школи на місці старої дерев'яної школи.
Новітня історія шкільництва започаткована восени 1944 року. Директором школи був Тадей Леонтійович Чарнецький. Школа була семирічною та двомовною, оскільки там навчалися діти місцевих поляків та новоприбулих українців. Польські діти займали класні кімнати верхніх поверхів, а українці - нижнього (напіпідвального) поверху. Більшість учнів були переростками, яким війна не дала довчитись, так, наприклад, у сьомому класі навчалися 17-18-ти літні учні. У важкі, післявоєнні роки вчитися було дуже важко, не було підручників, зошитів, діти писали на клаптиках паперу, але діти вчитися хотіли та добре вчилися.
1 вересня 1945 року в школі розпочали навчання 125 українців.
1 вересня 1946 року в школі було одинадцять класів-комплектів, в яких навчалося 246 учнів. Восени 1946 року Тадей Леонтійович Чарнецький з родиною виїхав доПольщі, а новим директором було призначено Надію Федорівну Ларченко, а її заступником з навчальної роботи стала Марія Михайлівна Холявко. Та невдовзі керівництво школи було змінене: директором призначено Олександра Юхимовича Махиню, а завпедом став Юхим Вакулович Головатий.
У 1947 році відбувся перший випуск учнів. Всього 21 учень отримав свідоцтво про неповну середню освіту. у 1948 році школа отримала статус середньої, директором було призначено Павла Неборака, якого невдовзі змінила Єлизавета Сеніна. Влітку 1951 року в школі відбувся перший випуск десятикласників. Школи закінчило лише 16 учнів з Сокільників та навколишніх сіл.
У 1953 році завпед Юхим Вакулович Головатий був призначений директором школи. У 1959 році розпочато будівництво типового спортивного залу, фундамент якого заклали тогорічні випускники школи. Пізніше збудовано гуртожиток для учнів з сусідніх сіл. Проведено реконструкцію приміщення сараю з односкатним дахом, де розташувалася майстерня, обладнана верстатами. Школою придбано вантажний автомобіль та пару коней, якими возили паливо та будівельні матеріали.
Було створено пришкільну навчально-дослідну ділянку, де учні вирощували городину та проводили досліди за дорученням Оброшинського науково-дослідного інституту землеробства та тваринництва. Закладено плодовий сад, посаджено сортові дерева та ягідник, відведено ділянки під парники та квітники. Частина учнів доглядала за кролефермою, за навчальним вуликом.
Поступово створювався сталий педагогічний колектив. До щколи прийшло багато нових вчителів. Завпедом працювала Марія Михайлівна Ковалик, а заступником директора з виховної роботи - Христина Марківна Гелон, а пізніше її замінила Тамара Анатоліївна Долинська.
Школа підтримувала зв'язки з колективом школи з с. Вовки, Браславського районуВітебської області. Неодноразово Христина Марківна приймала делегацію білоруських учнів та їздила зі своїми учнями до них в Білорусію, у гості.
В школі діяли художні колективи та гуртки.
у 1960-х роках запроваджено виробниче навчання. Школярі спеціалізувалися на садівництві, оскільки мали добру практику в Сокільницькому сортосаді, який був підпорядкований Київському науково-дослідницькому інституту садівництва. Теоретичні заняття проводив Влас Сидорович Мазуренко, а практині заняття - проводилися в саді.
Школа налагодила зв'язки з Мукачівським радгоспом садівництва і виноградарства, куди щороку їздив виробничий клас під керівництвом Мазуренка. На шкільній навчально-дослідній ділянці зведено фінський будинок для виробничого класу, обладнаний всіма необхідними інструментами та знаряддями праці.
У школі сталася гарна традиція проводити щорічно зустрічі з випускниками. Уперше така зустріч відбулася наприкінці травня 1976 року, коли минуло 25 років від часу першого випуску середньої школи.
Щороку у школі проводяться шкільні предметні олімпіади.
Шкільний хор, яким керує вчитель музики Ярослав Крестін - постійним учасником усіх сільських свят, виступає на районних конкурсах-оглядах художньої самодіяльності. У1996 році хор був призером районного огляду "Різдвяні канікули", а вокальний дівочий ансамбль став переможцем. Декілька дівчат співає у львівському вокально-хореографічному ансамблі "Писанка", який є постійним учасником міжнародних конкурсів.

1 коментар:

  1. Таке багате село, а діти вчаться в стодвадцятирічній будові. Нову школу будують вже п'ятьдесять років, місце виділене під школу, разом з посвяченим каменем-ПРОДАЛИ, шкільний сад-ПРОДАЛИ, метерологічний майданчик-ПРОДАЛИ, тир-ПРОДАЛИ і це все при теперішній шкільній владі. ГАНЬБА.

    ВідповістиВидалити